Очень важную роль в воспитании ребенка играет школа, так как после семьи является важным социально значимым институтом, который оказывает огромное влияние на формирование социально зрелой личности ребенка. Из года в год растет роль школы в воспитании детей, повышаются и требования к педагогам.

И это не удивительно ведь теперь ребенок находиться как под присмотром родителей, так и преподавателей. Кроме того здесь дети приобретают не только знания, но и формирует характер, особенности поведения.

В чём важность школьного воспитания на различных этапах

Принято выделять три основных этапа – это младший период школьного возраста, средний или, как его еще называют, подростковый период и старший период. Воспитание ребенка начинается с его первого дня нахождения в стенах школы.

Наиболее важным подходом к воспитанию ребенка в младшей школе является постепенное влияние на развитие личности, для того чтобы ребенку было комфортно приспособиться к новой обстановке, новому коллективу и его роли в нем. Ребенку в младших классах необходима поддержка родителей.

Важно объединение родителей и педагогов в тандем, только лишь совместные их усилия принесут положительные результаты в воспитании ребенка. Само воспитание для ребенка младшей школы должно быть не предметным, а более разносторонним, так как у ребенка этого возраста более развиты познавательные интересы.

С каждым годом воспитание детей становиться сложнее, это связано с физиологическим их развитием. Интересы подростков в средней школе становятся более шире, появляется интерес к становлению своего будущего, в частности к выбору профессии. Главный аспект воспитания данного этапа – связь школьной и жизни ребенка за ее стенами.

Завершающим этапом развития детей – это воспитание их в старшей школе. Здесь происходит формирование основных взглядов на окружающую жизнь, происходит окончательное становление активной социальной позиции подростка, которая в дальнейшем поможет проще ориентироваться в выборе дальнейшего пути.

В характере ребенка этого возраста возникают, а иногда и исчезают противоречия, посредством чего формируется индивидуальность подростка.

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРНО-ПГІЄНІЧНИХ НАВИЧОК У СІМ'Ї

Прищеплення гігієнічних правил досягає мети, якщо підкріп­люється особистим прикладом батьків та інших членів сім'ї. Ди­тину потрібно так виховати, щоб гігієнічні процедури стали для неї внутрішньою потребою. Поняття «особиста гігієна» містить турботу про чистоту тіла, ліжка, одягу і взуття, дотримання ре­жиму дня, а також гігієну сну, відпочинку, їжі.

Ретельний догляд за зубами і порожниною рота - важлива умова збереження здоров'я дошкільника. До 3 років у дитини прорізуються всі молочні зуби (їх 20), у подальші7-14 років від­бувається повна заміна молочних зубів на постійні. Неправильний догляд за молочними зубами призводить до ураження їх карієсом: зуби чорнішають, руйнуються. Карієс молочних зубів може пере­ходити на зуби постійні.

Фахівці рекомендують із дворічного віку привчати дітей чис­тити зуби зубною щіткою без пасти, а з 3 років - із пастою. Для дітей-дошкільників випускають гігієнічні пасти з приємним ароматом і красивим зовнішнім оформленням. У дитячій зубній щітці відстань між пучками щетини складає 1-2 мм, а довжина щетинистої частини повинна відповідати загальній ширині 3 зубів (різців) дитини.

Необхідно навчити дитину чистити зуби таким чином, щоб очищалися передня і задня поверхні зубів, а також їх ділянки для різання та жування. Для звільнення від залишків їжі міжзубних щілин дитина повинна здійснювати щіткою вертикальні рухи: під час очищення верхніх зубів - зверху вниз, нижніх - від низу до верху. Чистити зуби слід уранці (перед їжею) та ввечері (перед сном). У кожної дитини повинна бути своя зубна щітка, що від­різняється за кольором від щіток решти дітей і дорослих. Вона зберігається у вертикальному положенні в чашці, якою дитина користується під час чищення зубів. Щодня зубну щітку ретельно промивають теплою водою, заздалегідь намиливши. Після чи­щення зубів дитина двічі-тричі ретельно прополоскує рот теплою водою. Це необхідно робити і після кожного вживання їжі.

Для того щоб уберегти дітей від інфікування, не потрібно цілу­вати їх у губи. Це особливо небезпечно, якщо дорослі страждають на хронічні запалення горла, ясен, мигдалин, карієсу зубів. Не можна допускати, щоб дитина звикала гризти нігті, колупатися пальцем у носі, облизувати пальці після їжі. Це не тільки непри­вабливо, але й негігієнічно.

Деякі звички спричиняють порушення правильного форму­вання зубів і щелеп у дитини: смоктання пальців або язика, при­кушування губ або щік, дихання через рот, підкладення під час сну руки під щоку. З цими звичками необхідно боротися, а най­краще -попереджати їх.

Правильно вихована дитина без нагадування миє руки перед їжею і після відвідування туалету, не їсть підняті з підлоги хліб, печиво, яблуко та інші продукти. Вона не їсть немиті фрукти й овочі, не бере їх брудними руками або в рукавичках.

Сім'я повинна виховувати у дошкільника міцні навички щодо підтримання чистоти тіла, і перш за все - обличчя, рук і ніг. Зранку та ввечері дитина обов'язково миє проточною водою об­личчя, шию, руки. Спочатку вона ретельно миє руки: змочує їх теплою водою, намилює, а потім змиває мило, повторюючи цю процедуру двічі-тричі. Потім уже чистими руками вона вмиває обличчя і шию з милом. Увечері після миття рук, обличчя і шиї дошкільник повинен вимити і ноги, потім потрібно ще раз вимити руки. Для дитини виділяються два рушники: один - для обличчя і рук, другий - для ніг. З гігієнічної точки зору неприпустимо, щоб діти вмивалися в тазу, оскільки можливим є інфікування очей, вух, слизистої оболонки носа, шкіри, обличчя.

Раз на тиждень дітей купають у гарячій воді (35-37 °С) із ми­лом. Краще користуватися душем, але за відсутності такої можли­вості дитину купають у ванні, завершуючи процедуру обмиванням чистою теплою водою. Після купання нігті рук і ніг підстригають. Дівчаткам, які мають жирне волосся, голову миють раз на 5-6 днів, сухе - раз на 7 днів. Зранку та ввечері дівчаток розчісують окремим гребінцем.